ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

--------------------------------

Будівельні матеріали

БЕТОНИ. ПРИСКОРЕНI МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТIЙКОСТI ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ЗАМОРОЖУВАННI ТА ВIДТАВАННI

ДСТУ Б В.2.7-49-96

(ГОСТ 10060.2-95)

 

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНИЙ

Науково-дослідним, проектно-конструкторським i технологічним інститутом бетону та залізобетону ( НИИЖБ ) Російської Федерації

2. ПРИЙНЯТИЙ

Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації та технічного нормування в будівництві (МНТКБ) 22 листопада 1995 р.

3. ВВЕДЕНИЙ

Наказом Держкоммістобудування України від 01.11.96 р. N 189 на заміну ГОСТ 10060-87 в частині другого i третього методів визначення морозостійкості.

ЗМIСТ

  1. Галузь використання
  2. Нормативні посилання
  3. Визначення
  4. Засоби випробування та допоміжна пристрої
  5. Порядок підготовки до проведення випробування
  6. Порядок проведення випробування по першому методу

6.1. Випробування за другим методом

6.2. Випробування за третім методом

7. Правила обробки результатів випробування

 

1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт поширюється на важкі, дрібнозернисті i легкі бетони, крім легких із середньою густиною менше D1500, та щільні силікатні бетони. Стандарт встановлює базовий для бетонів дорожніх i аеродромних покриттів (другий) i прискорені для всіх видів бетонів (другий i третій) методи визначення морозостійкості при багаторазовому заморожуванні i відтаюванні у розчині солi.

 

2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті використано посилання на такi стандарти:

ГОСТ 4233-77 - Натрій хлор

ДСТУ Б В.2.7-47-96 - Бетони. Методи визначення морозостійкості. Загальні вимоги

ГОСТ 23732-79 - Вода для бетонів та розчинів. Технічні умови.

 

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У даному стандартi прийнятi терміни та визначення згідно з ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0)

 

4 ЗАСОБИ ВИПРОБУВАННЯ ТА ДОПОМIЖНI ПРИСТРОЇ

4.1 Обладнання для виготовлення, зберігання i випробування бетонних зразків повинно відповідати вимогам ГОСТ 10180.

4.2 Морозильна камера, що забезпечує досягнення i підтримання температури до мінус (18±2) °C (другий метод) та до мiнус (50±5) °C (третiй метод).

4.3 Технічні ваги з точністю вимірювання у відповідності з метрологічною забезпеченістю методу.

4.4 Хлористий натрiй згiдно з ГОСТ 4233.

4.5 Вода для одержання розчину хлористого натрiю згiдно з ГОСТ 23732.

4.6 Дерев’яні прокладки трикутного перетину висотою 50 мм.

4.7 Ванна для насичення зразків 5%-вим водяним розчином хлористого натрiю,

4.8 Ванна для відтаювання зразків бетону, яка обладнана пристроєм для підтримання температури розчину хлористого натрію у межах (18±2) °C.

4.9 Ємності для випробування зразків на морозостійкість довжиною, шириною, висотою відповідно 90 х 90 х 110 i 120 х 120 х 140 мм, мають товщину стінок (1,0±0,5) мм.

4.10 Сітчастий контейнер для розміщення основних зразків.

4.11 Сітчастий стелаж для розміщення зразків у морозильній камері.

П р и м i т к а. Ванни, ємності i стелажі виготовляють iз корозійностійкої (нержавіючої) сталi або іншого корозійностійкого матеріалу.

 

5 ПОРЯДОК ПIДГОТОВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

5.1 Бетоннi зразки виготовляють i відбирають згідно з 4.5-4.10 ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0).

5.2 Основні i контрольні зразки бетону перед випробуванням насичують 5%-вим водяним розчином хлористого натрію при температурі (18±2) °C згідно з 4.11 ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0).

5.3 Контрольні зразки через 2-4 години пiсля витягування iз розчину випробовують на стиск згідно з ГОСТ 10180, а для серії зразків бетону дорожніх i аеродромних покриттів додатково визначають масу зразків.

Основнi зразки пiсля насичення піддають випробуванням на заморожування i відтаювання.

 

6 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

6.1 Випробування за другим методом

6.1.1 Умови завантаження у морозильну камеру i заморожування зразків приймають згідно з 6.2-6.5 ДСТУ Б В.2.7-48 (ГОСТ 10060.1).

6.1.2 Розчин хлористого натрію у ваннi для відтаювання зманюють через кожнi 100 циклів заморожування i відтаювання.

6.1.3 Основнi зразки через 2-4 години після проведення відповідного числа циклів заморожування i відтаювання виймають iз ванни i випробують на стиск згідно з ГОСТ 10180, а для серiї зразків з бетону дорожніх та аеродромних покриттів додатково визначають масу основних зразків.

6.2 Випробування за третім методом

6.2.1. Основнi зразки, якi насиченi 5%-вим водним розчином хлористого натрiю, поміщають у заповнену таким же розчином ємність для випробування зразків на морозостійкість. Зразки встановлюють на двi дерев'янi підкладки, при цьому відстань між зразками та стінками ємності повинна бути рівною (10±2) мм, шар розчину над поверхнею зразкiв повинен бути не менше 10 мм.

6.2.2 Число циклів заморожування i відтаювання приймають згідно з таблицею 3 ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0).

6.2.3 Розчин хлористого натрію в ємності для заморожування i відтаювання змінюють через кожнi 20 циклів.

6.2.4 Основнi зразки поміщають у морозильну камеру при температурі повітря в нiй не вище 10 °C у закритих зверху ємностях так, щоб вiдстань мiж стiнками ємностей i камери була не менше 50 мм. Пiсля установлення в закритій камерi температури мiнус 10 °C температуру знижують на протязi (2,5±0,5) годин до мiнус (50±5) °C i витримують (2,5±0,5) години. Далi температуру в камерi пiдвищують на протязi (1,5±0,5) годин до мiнус 10 °C, i при цiй температурi вивантажують iз неї ємностi iз зразками. При заморожуванні кубів з ребром 70 мм час зниження i витримування температур зменшують на 1 годину.

6.2.5 Куби з ребром 100 мм відтаюють на протязі (2,5±0,5) години, з ребром 70 мм - (1,5±0,5) години у ваннi з 5%-вим водяним розчином хлористого натрiю температурою (18±2) °C. При цьому ємності занурюють у ванну таким чином, щоб кожна з них була оточена шаром розчину не менше 50 мм.

6.2.6 Основнi зразки через 2-4 години пiсля витягнення iз ємностi випробовують на стиск згiдно з ГОСТ 10180. Для бетону дорожнiх i аеродромних покриттів попередньо визначають масу зразкiв.

 

7 ПРАВИЛА ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

7.1 Марку бетону за морозостійкістю приймають за відповідну тій, що вимагається, якщо середнє значення міцності на стиск основних зразків після установлених (таблиця 3 ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0)) для даної марки числа циклів поперемінного заморожування i відтаювання зменшилась не більше ніж на 5 % у порівнянні із середньою міцністю на стиск контрольних зразкiв. Для бетонів дорожніх i аеродромних покриттів втрата маси основних зразків не повинна перевищувати 3 %.

7.2 Якщо середнє значення міцності бетону на стиск основних зразків пiсля проміжних випробувань у порівнянні з середнім значенням міцності бетону на стиск серiї контрольних зразкiв зменшилось бiльше нiж на 5 % або зменшення середнього значення маси серiї основних зразкiв бетонiв дорожніх і аеродромних покриттiв перевищило 3%, то випробування припиняють i в журналi випробувань роблять запис, що бетон не вiдповідає марцi за морозостійкістю, що вимагається.

7.3 Середню мiцнiсть бетону в серiї контрольних зразкiв визначають згiдно з ГОСТ 10180. Зменшення маси для бетонiв дорожнiх i аеродромних покриттів визначають порівнянням середньоарифметичної маси серiї основних зразків після проміжних i підсумкових випробувань з середньоарифметичним значенням маси основних зразків до випробування.

Контакти

Телефон: +380631058224

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Адреса: Україна, м. Київ, вул. Магнітогорська 1